Тенденції розвитку агроформувань України та інтеграційних процесів в аграрній сфері

Аграрний сектор займає провідне місце в структурі ВВП України. Перспективи розвитку сільського господарства, порівняно з іншими країнами світу, пояснюється сприятливими природно-кліматичними умовами та родючими чорноземами. Проте, повільне впровадження нових технологій та ефективних систем управління в аграрних формуваннях, разом із непослідовними діями уряду щодо проведення аграрної реформи в Україні, значно гальмують розвиток підприємств вищезгаданої галузі. Актуальність обраної теми полягає в дослідженні динаміки розвитку аграрних формувань в умовах ринкових трансформацій та виявленні об’єктивних причин їх кількісного стану в сучасних реаліях. Саме тому, метою статті є здійснення кількісного аналізу аграрних формувань в Україні. У процесі написання статті було використано такі методи, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, графічний, порівняння та абстрагування. Висвітлено суть поняття «агроформування». Проаналізовано динаміку кількості агроформувань за останні 10 років, у результаті чого виявлено тенденцію до значного зменшення їх кількості. Досліджено тенденції змін їх кількості за організаційно-правовими формами господарювання. Здійснено групування аграрних формувань за площею сільськогосподарських угідь, висвітлено динаміку їх кількості. Розкрито суть поняття «агрохолдинг», проведено аналіз їх розвитку в Україні. За результатами дослідження виявлено, що найчисленнішими є фермерські господарства, нечисленними – державні підприємства. Також обґрунтовано, що, поряд зі згаданими у дослідженні організаційноправовими формами господарювання, важливими гравцями сучасного аграрного ринку є агрохолдингові компанії.